Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОС╤╥ В╤ДХИЛИЛИ СКАРГУ SIEMENS ЩОДО ЙОГО ТУРБ╤Н У КРИМУ
Верховний суд РФ в╕дмовився розглядати касац╕ю н╕мецького концерну Siemens ╕ його доч╕рньо╖...


У ЕСТОН╤╥ ВИСУНУЛИ П╤ДОЗРИ П'ЯТИ ТУРФ╤РМАМ ЗА ПРОДАЖ ПУТ╤ВОК ДО КРИМУ
Естонськ╕ турф╕рми роками продавали пут╕вки до Криму, ╕гноруючи ╓вропейський закон.


ТРАГЕД╤Я В КЕРЧ╤: ПОВНУ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ НЕСУТЬ ОКУПАНТИ
17 жовтня учень Керченського пол╕техн╕чного коледжу Владислав Росляков влаштував вибух ╕ в╕дкрив...


П╤СЛЯ ТАКИХ «ГЕРО╥В РОС╤╥» - ЧАС В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ЗВАННЯ «ГЕРОЙ УКРА╥НИ»
Це не лише принизлива для кра╖ни калька, серед наявних Геро╖в Укра╖ни ╓ не лише Геро╖ Небесно╖...


«СПРАВЖН╤Й ТЕРАКТ. ЯК ЦЕ НАЛЕЖИТЬ. ЯК В БЕСЛАН╤»
Жахлив╕ под╕╖, що в╕дбулися два дн╕ тому в Керч╕, сколихнули не лише Крим. Болем в╕ддалися вони й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2009
РЯТУЙТЕ НАШИХ БАБ!

ДЖЕРЕЛА

Вони вм╕ють рад╕ти ╕ сумувати, мовчати ╕ говорити тим, хто вм╕╓ слухати. Сьогодн╕ вони вже кричать, проте у щоденному галас╕ мегапол╕су ╖хн╕й крик губиться ╕ залиша╓ться непом╕ченим. Одна з найб╕льших в Укра╖н╕ колекц╕й кам’яних баб (близько в╕с╕мдесяти статуй), що належить сьогодн╕ Дн╕пропетровському ╕сторичному музею, за св╕дченнями фах╕вц╕в вже багато рок╕в потребу╓ «даху над головою». Але проект встановлення так званого лап╕дар╕уму (спец╕ального пав╕льйону) щороку в╕дклада╓ться. Причини – в╕чн╕, як ╕ сам╕ баби: брак кошт╕в ╕, судячи з усього, бажання. Довгов╕чн╕сть у даному випадку гра╓ проти колекц╕╖ кам’яно╖ пластики. Мовляв, стояли т╕ баби багато стол╕ть, а, значить, зможуть постояти ще трохи. Протилежно╖ думки дотримуються археологи ╕ прац╕вники музею. Певно, т╕льки вони ╕ розум╕ють справжню ╕сторичну ц╕нн╕сть цих скульптур…
«Жили колись на земл╕ богатир╕-велетн╕. Розсердилися вони на сонце ╕ почали в нього плювати. Тод╕ сонце перетворило ╖х у кам╕нь…». Н╕, це зовс╕м не початок одн╕╓╖ з численних казок, яку батьки розпов╕дають д╕тям перед сном. Так почина╓ться старовинна легенда про кам’яних баб, що, завдяки видатному ╕сторику Дмитру Яворницькому, збереглася до наших дн╕в. Таких легенд протягом стол╕ть було створено десятки, але ус╕х ╖х по╓дну╓ одне – стату╖ чолов╕к╕в не залишають сумн╕в╕в про войовнич╕сть ╖хн╕х творц╕в. Шоломи, шабл╕, лук ╕ стр╕ли – незм╕нн╕ супутники у житт╕ кочовик╕в ╕… кам’яних статуй.
У чому ж поляга╓ ╕сторична ун╕кальн╕сть дано╖ колекц╕╖?
– Це одна з найб╕льших колекц╕й середньов╕чних половецьких статуй, - розпов╕да╓ Лариса Чурилова, зав╕дувач в╕дд╕лу археолог╕╖ Дн╕пропетровського ╕сторичного музею. – Деяк╕ екземпляри належать до епохи неол╕ту ╕ бронзи (╤╤-╤╤╤ тисячол╕ття до нашо╖ ери). Серед них ╓ одна пам’ятка св╕тового р╕вня – Кернос╕вський ╕дол, що належить до культури протоар╕йц╕в. Також ╓ дек╕лька ск╕фських стел, готська стела, сарматськ╕ стату╖. Але б╕льш╕сть експонат╕в було створено у Х╤╤-Х╤╤╤ стол╕ттях п╕д час найб╕льшого розкв╕ту половецького монументального мистецтва.
Традиц╕йно мистецтво кам’яно╖ пластики було покликане для того, щоб зображувати не конкретних людей, а, швидше, ╕деал╕зован╕ образи – геро╖в, бог╕в, як╕, проте, все ж таки над╕лялись емоц╕йн╕стю ╕ рисами живих людей. Незважаючи на войовниче вбрання, деяк╕ експонати посм╕хаються, рад╕ють, а, значить, так╕ емоц╕╖ були притаманн╕ й ╖хн╕м авторам. Окр╕м цього, стату╖ вважались таким соб╕ ланцюгом м╕ж св╕том реальним ╕ потойб╕чним, св╕том людей ╕ бог╕в. Саме тому, можливо, вони стояли не просто серед поля, а були нев╕д’╓мною частиною поминальних святилищ, арх╕тектура яких в╕др╕знялась простотою ╕ виразн╕стю. Це була система кам’яних огорож з ямами для жертвопринесення всередин╕.
- Кам’ян╕ баби – горд╕сть Дн╕пропетровська, - впевнена Лариса Чурилова. – Експонати почали надходити до ╕сторичного музею ще у середин╕ Х╤Х стол╕ття ╕ вже у перш╕ роки вдалося з╕брати досить велику колекц╕ю. Таким чином, приблизний в╕к колекц╕╖ – сто п’ятдесят рок╕в!
З’являються у колекц╕╖ нов╕ експонати ╕ зараз. Протягом останн╕х рок╕в до музею над╕йшло 10 статуй р╕зних час╕в. Колекц╕я приверта╓ увагу не т╕льки досл╕дник╕в, а й простих турист╕в. Нав╕ть мешканц╕ м╕ста, що мають змогу ледь не щодня спостер╕гати з в╕кон трамва╖в ╕ маршруток за тими експонатами, що знаходяться на вулиц╕ перед входом до ╕сторичного музею, у свята обов’язково ╕дуть з д╕тьми на прогулянку «у гост╕» до кам’яних баб.
Спец╕ал╕сти в один голос стверджують – залишати стату╖ на курганах ╕ взагал╕ п╕д в╕дкритим небом не можна. Дощ, сн╕г, сонце, токсичне пов╕тря у м╕ст╕ – все це руйну╓ скульптури, хоча цей процес ╕ досить тривалий. Вих╕д вбачають у буд╕вництв╕ спец╕ального пав╕льйону – лап╕дар╕уму. Справа, зда╓ться, за малим – розпочати буд╕вництво, на яке, н╕би, ╕ так вже було вид╕лено грош╕ п╕сля в╕зиту В╕ктора Ющенка до музею у 2005 роц╕. Вже п╕дготовлено ╕ проект буд╕вництва пав╕льйону – його буде розташовано м╕ж двома корпусами музею. Лап╕дар╕ум ма╓ (хоча поки що т╕льки на папер╕) ориг╕нальну арх╕тектуру ╕ нав╕ть п╕дсв╕тку, щоб старовинн╕ скульптури, як╕ розташовано у хронолог╕чному порядку, гост╕ м╕ста могли розглед╕ти нав╕ть уноч╕. Для того, щоб проект в╕дбувся не т╕льки на папер╕, необх╕дно близько п’ятнадцяти м╕льйон╕в гривень.
Прац╕вники музею впевнен╕ - найб╕льш реальний шанс встановити лап╕дар╕ум найближчим часом - п╕дготовка до ╢вро-2012. П╕сля нього добитися вид╕лення кошт╕в буде ще важче. Нин╕ проект знову загальмував десь у численних каб╕нетах чиновник╕в, завис у стад╕╖ безк╕нечних узгоджень ╕ перегляд╕в…
Будь-який мешканець Дн╕пропетровська, що знайде час, щоб уважн╕ше придивитися до, здавалося б, знайомих кам’яних ф╕гур, скаже – настр╕й у них похмурий, як груднева погода, ╕ зовс╕м не новор╕чний. Вже багато рок╕в вони на власному досв╕д╕ переконуються у житт╓в╕й мудрост╕: час з’╖да╓ усе – нав╕ть кам╕ння...
Ярослав Апрасюх╕н.
Фото автора.
м. Дн╕пропетровськ.

В╤Д РЕДАКЦ╤╥. А може, варто було б поставити поруч з╕ ск╕фськими бабами скульптури тих чиновник╕в, що н╕як не вир╕шать цю проблему? Нехай би розд╕лили невдячну «бабську» долю та в╕дчули на соб╕ суворий подих ╕стор╕╖ - може, хоч тод╕ побоялися б в╕дпов╕дальност╕ перед нею?...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6736

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков