Версiя для друку Обговорити в форумi

21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Якщо хтось має думку, що в навчальних закладах Севастополя з вивченням української мови сьогодні виникають якісь проблеми, то ця думка – однозначно хибна. Державна мова, як предмет, вивчається в усіх школах, й вивчається доволі успішно. Крім того, в загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання з’являються класи з викладанням усіх предметів українською. Цей процес – доволі копіткий й може декому здатися повільним, з огляду на 17-річний вік нашої держави, але він триває, попри всі негаразди та шкоду від деяких політичних сил, що здобувають собі дивіденди, паразитуючи на тлі незворотних державних процесів.
Прикладом такого державницького підходу до освіти й виховання юних громадян України може служити севастопольська гімназія № 8 з українською та російською мовами навчання.
“Це – один з провідних навчальних закладів міста з потужним педагогічним колективом. Директор – Ірина Тихоненко, завуч – Наталія Іванко і весь педагогічний колектив мають чітку державницьку позицію, працюють з творчим натхненням. З таким педагогічним колективом не виникає жодних проблем: освітянські директиви для них – закон. До того ж, вони постійно дбають про розширення мережі класів з навчанням українською мовою. Кількість таких класів у гімназії, порівняно з іншими школами міста – найбільша. Чимало учнів цього навчального закладу стали переможцями конкурсів - як місцевих, так і всеукраїнських з вивчення державної мови. Випускники гімназії навчаються сьогодні у провідних ВНЗ України”. Таку думку про севастопольську гімназію № 8 з українською та російською мовами навчання висловив начальник управління освіти і науки міста Микола Чербаджи.
Цей знаний у місті навчальний заклад має свою майже півстолітню історію. Відкрилася загальноосвітня школа № 8 1 вересня 1965 року. На той час це була найбільша школа міста. З 1997 року навчальний заклад набув статусу ліцею з українською та російською мовою навчання.
- Це була ініціатива тодішнього директора Ганни Петрівни Великодської – почати запроваджувати в навчальному закладі класи з українською мовою навчання, - розповідає директор гімназії Ірина Тихоненко. Пам’ятаю, що тоді нам довелося провести колосальну роботу, аби переконати батьків у користі вивчення української мови їхніми же дітьми. Ми ходили до кожного класу на батьківські збори й розповідали батькам, що майбутнє їхніх дітей пов’язане зі знанням державної мови.
 Й нарешті, 1 вересня 1997 року батьки нам повірили.
Звичайно, тоді класів з українською мовою навчання було мало. Спочатку був один перший і один десятий класи. (До речі, сьогодні випускниця того першого десятого класу Дарина Пліс працює в нашій школі й веде клас з українською мовою навчання). Чимало випускників того першого українського класу стали вчителями української, правда не всі повернулися до Севастополя. Звичайно, тоді, після двох років навчання українською, складати іспити до університету ім. Драгоманова було нелегко. Ми пишаємося своїми талановитими учнями.
Сьогодні в навчальному закладі, що вже 5 років має статус гімназії, навчається 624 учні, з них 34% - вивчають всі предмети державною мовою. Це учні, батьки яких свідомо віддали дітей до українських класів. До речі, наповнюваність українських класів тепер – близько тридцяти учнів, а починали ми з 8-ми або 11-ти. Був, правда, один рік, 2004-й, коли кількість учнів у 10-му українському класі зростала шаленими темпами. Ми навіть змушені були поділити їх на два класи.
Зараз вже немає, так званих, зворотних батьківських рішень, коли віддавали дитину до українського класу, а потім забирали й повертали до класу з російською мовою навчання. Мовляв, “мы не тянем, переведите в русский класс”. У перші роки запровадження українських класів таке явище вважалося майже нормою. Тепер у нас в кожній паралелі від 1-го до 11-го – по одному українському класу. Три роки тому ми навіть спробували набрати два перші класи з українською мовою навчання, та, на жаль, до 5-го класу з двох залишився лише один. Напевне, таке рішення було передчасним.
- Як вчителі поставилися до прийнятої минулого року галузевої Програми поліпшення вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин?
- Ще до запровадження цієї Програми, три роки тому, наші педагоги почали вивчати українську мову в Севастопольському гуманітарному університеті. Першою, хто відчув таку потребу, була Світлана Рукавицина, наш молодий історик. За нею опановувати українську відправилася до ВНЗ ціла група вчителів. Серед них: двоє вчителів початкових класів – Марина Гурієва і Тетяна Шеметова, математик Олена Федякіна та вчитель історії Людмила Лисс.
Я також отримала освіту вчителя української мови та літератури. Сама я з російськомовної родини, вищу освіту здобувала в Сімферополі й за фахом – вчитель російської мови та літератури. Але, викладаючи в україномовних класах, тепер використовую набуті знання, спілкуючись з учнями українською.
Це що стосується вчителів. Учні ж опановують українську залюбки і без проблем. Чимало наших випускників стали студентами престижних ВНЗ України, інші навчаються в севастопольських вищих навчальних закладах.
Щороку в гімназії ми проводимо українські свята, конкурси, концерти. Свято Миколая, конкурс Наталки-полтавки, конкурси на краще читання українських творів, на знання історії України, історії козацтва тощо.
До нашої розмови приєдналася завуч, викладач української мови та літератури Наталія Іванко. Як виявилося, два спільні проекти Управління освіти і науки міста та Севастопольської державної регіональної телерадіокомпанії “Спілкуймося українською!” та “Українська мелодійна” почали здійснювати саме вчителі української мови і літератури гімназії № 8.
- Це надзвичайна відповідальність для вчителя: з екрана телевізора нести українське слово городянам, переважна більшість яких – російськомовні. Вісім уроків провели вчителі, беручи участь у проекті “Спілкуймося українською”. В іншому проекті “Українська мелодійна” наші учні читали твори українських авторів та свої власні. У кінці року визначатимуть переможців. Ми дуже сподіваємося на перемогу, - каже Наталія Федорівна.
Сьогодні і в інших школах міста відкриваються українські класи, педагоги інших шкіл також починають розуміти важливість вивчення державної мови. Особливо гостро постало це питання після запровадження в школах України тестування для випускників. Але варто пам’ятати, що севастопольська гімназія № 8 була першою. А це – надзвичайна відповідальність.
“Сьогодні ми пишаємося севастопольською гімназією №8”, - каже головний освітянин міста Микола Чербаджи, й ці слова, мабуть, – найкращий подарунок педагогічному колективу до свята рідної мови.
Лідія Степко.
м. Севастополь.

ТИМ ЧАСОМ...

КРИМСЬКИМ ВИПУСКНИКАМ ТЕСТИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НЕ ПІД СИЛУ?
Верховна Рада АРК своїм рішенням затвердила використання при проведенні зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в Криму мов навчання згідно з волевиявленням випускників. Як передає кореспондент УНІАН, таке рішення з метою забезпечення організованого проведення ЗНО навчальних досягнень випускників кримських загальноосвітніх закладів було ухвалене на засіданні ВР АРК, за це рішення проголосували 83 депутати. Крім того, кримський парламент прийняв відповідне звернення до Кабінету Міністрів України, в якому зазначається, що в 2008 році для участі у ЗНО в Криму реєструвалися 23 тис. 538 чоловік, з них 98% виявили бажання проходити тестування російською мовою – мовою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
“В Автономній Республіці Крим функціонують загальноосвітні навчальні заклади з російською, кримськотатарською, українською мовами навчання, в яких учні вивчають українську мову як державну, а також рідні мови – російську, кримськотатарську, новогрецьку, вірменську та інші. Виконання українською мовою тестових завдань з математики, фізики, хімії, історії України, біології, географії, враховуючи специфіку термінології, викличе значні труднощі в учнів, які вивчають ці предмети мовами національних меншин», - йдеться у зверненні. Кримські депутати вважають, що проведення ЗНО мовою за вибором учнів на термін 2008-2009 років, як визначило Міністерство освіти і науки України, не вирішує проблеми в цілому, тому право учнів на вибір мови при проведенні ЗНО має бути закріплене нормативними документами без обмеження терміну.
Крім того, серйозними організаційними проблемами при проведенні оцінювання в Криму стали відсутність у місцевих бюджетах коштів на фінансування підвезення учасників ЗНО і вчителів, що супроводжують їх, використання додатків українською мовою до тестів російською мовою, проведення ЗНО впродовж навчального року, що ускладнює здійснення навчально-виховного процесу. У зв’язку з цим кримські депутати у своєму зверненні наголошують на необхідності передбачити цільові кошти місцевим бюджетам на фінансування підвезення учасників тестування, оплату витрат на відрядження педагогів, що супроводжують їх, а також створити рівні умови для осіб, що проходять ЗНО, незалежно від мови навчання, зокрема підготувавши якісний переклад усіх тестових завдань мовами національних меншин.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2009 > Тема "Урок української"