Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2009
НЕ ВСЕ, ЩО ХИТА╢ТЬСЯ, ПАДА╢...

Севастопольц╕ з жахом чекають п╕двищення ц╕н на комунальн╕ послуги, а тим часом, дв╕ г╕лки влади продовжують чубитися, звинувачуючи одна одну в хабарництв╕, розкраданн╕ земель та невм╕нн╕ господарювати. Якщо виконавча влада змушена хоч як-небудь забезпечувати житт╓д╕яльн╕сть м╕ста, то представницька взагал╕ займа╓ться пустопорожн╕ми розмовами й критиканством. На чергов╕й сес╕╖ депутати зам╕сть того, аби шукати кошти на достойне проведення опалювального сезону, займалися вправами словесност╕, цитуючи класик╕в, та критикували Постанову Кабм╕ну 1033 в╕д 30.09.2009 р. “Про внесення зм╕н до Положення про загальноосв╕тн╕й навчальний заклад”. Безглузда критика, безглузд╕ пол╕тичн╕ р╕шення. Через невм╕ння та небажання домовлятися севастопольська влада давно вже стала гальмом для житт╓д╕яльност╕ м╕ста.
Д╕ти забавляються ╕грашками, а доросл╕ – словами, – казали стародавн╕ греки. Але тод╕ особам в╕д влади бавитися словами дозволялося лише до певно╖ м╕ри: запод╕яна неправдивим словом правителя шкода прир╕внювалась до зради. Брехлив╕сть вважалася наймерзотн╕шою людською вадою, яка св╕дчила про презирство до Бога й страх перед людьми. За тих час╕в найпершою ознакою аморальност╕ в сусп╕льств╕ було зникнення правди, бо, вважалося, що саме правдив╕сть лежить в основ╕ будь-яко╖ з людських чеснот.
Минають тисячол╕ття, а забави людства й сьогодн╕ – т╕ ж сам╕. Зм╕нилися лише вимоги до владних ос╕б ╕, схоже, – не в кращий б╕к. Принаймн╕ в нашому сусп╕льств╕, правдив╕стю, як такою, н╕хто вже не перейма╓ться, зате створюються численн╕ ком╕с╕╖ з сусп╕льно╖ морал╕, в яких ╕нколи працюють т╕ ж сам╕ особи, для яких мораль давно вже стала рудиментом.
Суд╕ть сам╕: дв╕ г╕лки севастопольсько╖ влади, зам╕сть належного житт╓забезпечення городян, частують ╖х сво╖м власним конфл╕ктом. Розташован╕ навпроти дв╕ буд╕вл╕ переповнен╕ прац╕вниками, найнятими за громадський кошт, не можуть дати раду комунальним проблемам. Кожен опалювальний сезон почина╓ться з надривом ╕ трива╓ з пост╕йною загрозою зриву. Одна була вт╕ха – пор╕вняно невисок╕ тарифи на не завжди як╕сн╕ комунальн╕ послуги: опалення з перебоями, гаряча вода в╕дсутня, холодна пода╓ться в частину район╕в м╕ста не ц╕лодобово й до висотних поверх╕в доходить не завжди.
Нин╕шн╕й опалювальний сезон почнеться з п╕двищення тариф╕в на вс╕ комунальн╕ послуги та плати за житло в дек╕лька раз╕в. Таке р╕шення ухвалив одноос╕бно начальник цив╕льно╖ оборони м╕ста, голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Куницин. Проте, в╕н готовий св╕й наказ в╕дм╕нити, якщо депутати м╕ськради в╕днайдуть джерело кошт╕в, аби м╕сто змогло пережити ще один опалювальний сезон. Треба визнати, м╕сцев╕ народн╕ обранц╕ цього тижня “шукали”, але, схоже, не те ╕ не там.
За визначенням стародавн╕х грек╕в наш╕ депутати забавлялися словами, перес╕чний укра╖нець так╕ сес╕йн╕ зас╕дання назвав би пустопорожн╕ми теревенями. Спочатку вони рахували, ск╕льки за три роки змогла вкрасти у м╕ста команда Куницина, п╕зн╕ше традиц╕йно “рятували” рос╕йську мову в╕д занепаду через укра╖н╕зац╕ю.
Цього разу “рят╕вники” вир╕шили вимагати скасування Постанови Кабм╕ну 1033 в╕д 30 вересня 2009 р. “Про внесення зм╕н до положення про загальноосв╕тн╕й навчальний заклад”. Загальноприйнятний терм╕н “нац╕ональна меншина”, яким в Укра╖н╕ визнача╓ться будь-яка народн╕сть, що прожива╓ компактно та ╓ меншою за чисельн╕стю, н╕ж титульна нац╕я, влаштову╓ вс╕х, окр╕м наших депутат╕в. На ╖хн╓ переконання, рос╕яни за походженням не можуть н╕ в якому раз╕ ╕менуватися нац╕ональною меншиною, бо у Криму вони в б╕льшост╕. ╥м байдуже, що закони та постанови пишуть не в передм╕ст╕ Севастополя, а трохи дал╕. Вони вимагають особливого ставлення до рег╕ону, хоч би й вся держава п╕длаштовувалася п╕д Севастополь та готов╕ писати скарги до Верховно╖ Ради, Генпрокуратури, суду, ООН...
В╕д великого розуму та неперес╕чних зд╕бностей саме ц╕ особи не спроможн╕ вивчити мову кра╖ни, в як╕й мешкають, а недосконала законодавча база, на жаль, дозволя╓ стати депутатом без знання державно╖ мови. Тому й вигадують для себе невластив╕ м╕сцевому самоврядуванню повноваження, аби зашкодити вт╕ленню в життя державних осв╕тянських програм.
Севастопольським школярам, на ╖хню думку, неабияк зашкодить знання державно╖ мови. В╕днаходяться нав╕ть доморощен╕ психологи, котр╕ ладн╕ стверджувати, що вивчення одразу двох мов, рос╕йсько╖ та укра╖нсько╖, призведе до деб╕л╕зац╕╖ учн╕в з рос╕йськомовних родин.
Отже, перебуваючи у сес╕йн╕й зал╕ м╕ськради, почина╓ш розум╕ти: у Севастопол╕ сьогодн╕ лише дв╕ б╕ди – Куницин з╕ сво╓ю командою ╕ укра╖нська мова.
До обговорення проект╕в р╕шень наш╕ народн╕ обранц╕, зазвичай, готуються заздалег╕дь (найкращий експромт – домашня загот╕вка). Цитатами сиплють не г╕рше словесника. А як╕ еп╕тети та пор╕вняння д╕стаються команд╕ Куницина ╕ йому самому! Головний комун╕ст м╕ста Василь Пархоменко каже, що в╕д самого початку знав, що Куницин приведе м╕сто до пр╕рви. “Меня лично этот приказ Куницина по повышению тарифов ничем не удивляет. Когда я впервые увидел его в камуфляже, бегающим по острову Тузла, мне с этим господином все стало ясно...». А в╕дтак, продовжив п. Пархоменко, треба ще раз звернутися до Президента, аби той в╕дсторонив свого призначенця в╕д влади. (Под╕бний причинно-насл╕дковий зв’язок кому завгодно забезпечить розумовий ступор).
Наступний допов╕дач депутат Ал╓йн╕ков вразив знанням сво╓╖ р╕дно╖ мови, яку, в╕дпов╕дно до його в╕ку, не нищила укра╖н╕зац╕я. «Сегодня сложилась ситуация, когда помаранчевая власть агонирует». Журнал╕сти на «агонирует» х╕х╕кнули, серед депутат╕в – тиша.... Для добро╖ половини з них так╕ перли – звична р╕ч.
Депутат Чекмезов нарахував у Куницина м╕льярдний статок та запропонував йому под╕литися з не╕мущими. «Багат╕ мають жити таким чином, аби ╖м б╕дн╕ вибачили ╖хн╓ багатство». Куницин же, на його думку, ма╓ черству душу, бо запропонував городянам ц╕╓╖ зими або холод, або голод.
Карпу Булатову («Русский блок»), що народився в Забайкалл╕, взагал╕ незрозум╕л╕ наш╕ закони. Укра╖нська влада г╕рша за татарина, – каже в╕н, бо татаро-монголи колись не примушували зм╕нювати мову.
На жаль, жоден з присутн╕х не порадив вих╕дцю ╕з Забайкалля знати обидв╕ мови зам╕сть зм╕нювати одну на ╕ншу.
«Рег╕онал» Дмитро Б╓л╕к так кричав у м╕крофон, д╕ставшись трибуни, що звукорежисер оперативно почала рятувати вуха присутн╕х, налаштовуючи звук. «...Если еще немного пофантазировать, то нашим детям скоро вообще запретят говорить на русском!..». Хвороблива уява, погодьтеся.
Прим╕тивн╕ д╕╖, прим╕тивне мислення... Що такий депутатський корпус може дати громад╕ сучасного м╕ста?
(Я н╕коли не стомлюся повторювати: нав╕ть зграю птах╕в чи зв╕р╕в завжди очолю╓ найсильн╕ший, найкращий, найяскрав╕ший ватажок. Що сталося з народом, чому розумна частина сусп╕льства терпить владу п╕гме╖в?)
Депутат Живоду╓в, вийшовши до трибуни, трохи розгубився, вказуючи на свою допов╕дь: «Все тезисы, что я здесь накидал, уже высказаны. Наверное, депутаты одинаково думают».
Мабуть, що так, або навпаки – зовс╕м не думають. Як прийшли до фракц╕й за списками, так ╕ тиснуть на кнопки за наказом л╕дера.
Таким чином, п╕сля обговорення з’явилося ще одне р╕шення м╕сько╖ ради, в якому депутати вимагають скасування Постанови Кабм╕ну 1033 в╕д 30.09.2009 р., “ущемляющего права русскоязычного населения”. Загроза, на думку депутат╕в, у тому, що н╕бито вчител╕ севастопольських шк╕л в╕дтепер повинн╕ «в рабочее время в государственном и коммунальном общеобразовательном учебном заведении постоянно использовать украинский язык».
Не соромлячись перекручувати державний документ, в якому насправд╕ зазначено, що разом з державною мовою використову╓ться мова нац╕онально╖ меншини, якою проводиться навчально-виховний процес, м╕сцев╕ депутати д╕ють таким чином, бо ╖м не подоба╓ться визначення “нац╕ональна меншина”. Зазвичай так╕ р╕шення опротестову╓ м╕ська прокуратура. Але, щоб поп╕аритися в рос╕йськ╕й прес╕ й серед городян, м╕ськрада знову й знову продовжу╓ у тому ж дус╕.
Депутати ще прийняли звернення до Парламентсько╖ Асамбле╖ Ради ╢вропи, Верховно╖ Ради Укра╖ни, Уповноваженого з прав людини, Генпрокуратури Укра╖ни, в яких зазначено, що Постановою Кабм╕ну «фактически полностью запрещается общение в школах на русском и других языках национальных меньшинств», что является «вопиющим нарушением личных прав и свобод человека».
Насправд╕ ж, у Севастопол╕, за винятком одн╕╓╖ школи-╕нтернату, вс╕ школи – рос╕йськомовн╕ й розмовляють там рос╕йською ╕ на уроках, ╕ поза ними. Укра╖номовну школу-колег╕ум будують вже с╕м рок╕в. З чотирьох поверх╕в в╕днедавна почали будувати перший.
10 жовтня Севастополь з робочою по╖здкою в╕дв╕дав м╕н╕стр рег╕онального розвитку ╕ буд╕вництва Василь Куйб╕да. Йому не сподобалися пов╕льн╕ темпи буд╕вництва школи. Тим б╕льше, що цього року Кабм╕н вид╕лив на буд╕вництво 34 м╕льйони гривень. «Я хот╕в би, щоб роботи виконувалися швидше...», – сказав в╕н. Дума╓ться, кр╕м п. Куйб╕ди цього не хот╕в жоден з присутн╕х там наших чиновник╕в. Журнал╕ст╕в не покликали, напевно, щоб не розглед╕ли карстових явищ, на як╕ послалися, аби виправдати затримку у розбудов╕. А взагал╕-то один з вельми шановних чиновник╕в владно╖ команди, даючи ╕нтерв’ю одному з кримських друкованих видань, досить в╕дверто зазначив: “Мы пришли в Севастополь – там была одна украинская школа, и уйдем из Севастополя – там будет одна украинская школа...». Сьогодн╕ це – ╓дине з╕ сказаного ним, у що я й справд╕ в╕рю.
Але повернемося до наших депутат╕в. Сво╖ звернення до вищезгаданих в╕тчизняних та закордонних ╕нституц╕й вони розсилатимуть не сам╕, а заручившись п╕дтримкою орган╕в м╕сцевого самоврядування деяких м╕ст п╕вденних та сх╕дних рег╕он╕в Укра╖ни. Принаймн╕, так╕ нам╕ри задекларован╕ у депутатському р╕шенн╕.
Може, так╕ д╕╖ й додадуть п╕ару певному кандидату в Президенти в╕д «рег╕онал╕в», але дума╓ться – не б╕льше. Держава не буде п╕длаштовуватися п╕д один чи дек╕лька рег╕он╕в, як╕ намагаються розхитати ситуац╕ю. До реч╕, «Не все, що хита╓ться, пада╓», – казав свого часу м╕й улюблений Монтень.
Особисто мен╕ цей висл╕в ф╕лософа дода╓ впевненост╕. Для севастопольських депутат╕в в╕н м╕г би слугувати застереженням.

Л╕д╕я Степко.
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7923

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков