Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 12.11.2010
«…ПОКИ ЖИВЕ МОВА, ЖИТИМЕ Й НАРОД…»

 Коли забув ти р╕дну мову -
 яка б та мова не була -
 ти втратив кор╕нь ╕ основу,
 ти обчухрав себе дотла.
 Коли в дорогу ти збирався,
 казала мати, як прощавсь,
 щоб ╕ чужого научався,,
 й свого н╕коли не цуравсь.
 Ти ж повернувсь душею б╕дний,
 не просто розгубив слова,
 немов якийсь ╤ван безр╕дний,
 ╤ван, непомнящий родства.
 Не рад╕ родич╕ обновам.
 Чи ти об’╖вся блекоти,
 що не сво╖м, не р╕дним словом
 ╕з мат╕р’ю говориш ти?
 Ти втратив кор╕нь ╕ основу,
 ти обчухрав себе дотла,
 бо ти зневажив р╕дну мову,
 ту, що земля тоб╕ дала,
 ту, що не вбили царськ╕ трони,
 ту, що пройшла кр╕зь бур╕ вс╕,
 кр╕зь глузи й дик╕ заборони
 й постала нам у вс╕й крас╕.
 Сяйних перлин тоб╕ не шкода,
 адже, набувши вищих прав,
 те, що дала сама природа,
 ти добров╕льно занедбав.
 В пальт╕ строкат╕м, як аф╕ша,
 криклив╕ модн╕ кеди взув.
 А мати? Де ще ╓ р╕дн╕ша
 за р╕дну, котру ти забув?
 Для тебе й Ки╖в - нап╕вр╕дний,
 ╕ М╕нськ п╕вр╕дний, ╕ Москва…
 Бо хто ти ╓? ╤ван безр╕дний,
 ╤ван, не помнящий родства!
 Дмитро Б╤ЛОУС.
 
 Ц╤ ДИВОВИЖН╤ рядки Дмитра Б╕лоуса, зда╓ться, н╕кого на св╕т╕ не залишать байдужими, адже д╕стають до самого серця, викрешують сльозу нав╕ть не в укра╖нця за походженням. Але, зда╓ться, й вони не зарадять сьогодн╕ наш╕й б╕д╕: у сво╖й р╕дн╕й незалежн╕й держав╕ ми ще й дос╕ дискуту╓мо мовне питання.
 Чому така величезна к╕льк╕сть укра╖нц╕в св╕домо зреклася р╕дно╖ мови? У сво╓му дом╕, на сво╖й земл╕, люди н╕би соромляться говорити батьк╕вською мовою.
 Де шукати кор╕нь цього зла й чи п╕д силу за 19 рок╕в повернути те, що винищувалося протягом в╕к╕в.
 У 1720 роц╕ Петро I видав указ про заборону друкування книжок укра╖нською мовою, а в 1755 р. викладати укра╖нською було заборонено у Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖. Ще через 20 рок╕в були закрит╕ укра╖нськ╕ школи при козацьких полках: за наказом Катерини II знищена Запор╕зька С╕ч.
 У 1817 роц╕ Царський уряд заборонив викладання укра╖нською в Зах╕дних землях, а ще через п╕встол╕ття царський м╕н╕стр Валу╓в ще раз заборонив друк книжок укра╖нською.
 «Малороссийским наречием» заборонялося сп╕вати й ставити театральн╕ вистави. Коли Пантелеймон Кул╕ш переклав Б╕бл╕ю укра╖нською, то цей переклад був визнаний «вредным и опасным».
 Це далеко не весь перел╕к злочинних заход╕в проти укра╖нсько╖ мови, за якими кри╓ться г╕рка правда того, що половина укра╖нц╕в говорить сьогодн╕ рос╕йською. Це той страх, загнаний у п╕дсв╕дом╕сть, що, мабуть, переда╓ться у спадок на генному р╕вн╕. Колись ми його таки позбудемося, а зараз треба усв╕домити, що не можна вимагати в╕д перес╕чного укра╖нця неможливого, набиратися терп╕ння та займатися просв╕тництвом. Я маю на уваз╕ ту св╕дому частину сусп╕льства, яка може й покликана це робити. Чимало патр╕от╕в у вс╕х куточках нашо╖ держави говорять про цю болючу проблему. Найсв╕дом╕ш╕ з них – д╕ють.
 З метою поглиблення знань та виховання пошани до державно╖ мови Громадський ком╕тет «Укра╖нський Севастополь» разом з методичним в╕дд╕лом ╤ПО Севастопольського гуман╕тарного ун╕верситету орган╕зували й провели цього тижня серед учн╕в м╕сцевих шк╕л експрес-турн╕р, присвячений Дню укра╖нсько╖ писемност╕. Турн╕р пройшов п╕д гаслом: «Ой, яка чудова укра╖нська мова!» До участ╕ у ньому були запрошен╕ учн╕ 7-10 клас╕в, як╕ волод╕ли навичками пошуку в мереж╕ ╤нтернет.
 З умовами турн╕ру та запитаннями учасники могли ознайомитися за наданою електронною адресою лише о 12.00 (у нед╕лю) 7 листопада, а вже о 12.40 вони мали над╕слати в╕дпов╕д╕. Увесь зах╕д був розрахований на 40 хвилин плюс ще 15 хвилин, коли тривала обробка лист╕в.
 Треба в╕ддати належне орган╕заторам, запитання виявилися дуже ц╕кавими. Дума╓ться, варто навести деяк╕ з них:
 - Кого з укра╖нських письменник╕в називають сучасним Гомером?
 - ╤менем яко╖ укра╖нсько╖ письменниц╕ названо комету, в╕дкриту в 1985 роц╕ вченими Кримсько╖ астроф╕зично╖ обсерватор╕╖?
 - Яка л╕тера-чужоземка щасливо прижилася в наш╕й абетц╕ з час╕в прийняття Християнства?
 Були також запитання з ╕стор╕╖ створення укра╖нсько╖ абетки, на визначення художнього засобу, наголосу, словосполучення, на знання ╕сторичних факт╕в з життя в╕домих укра╖нських поет╕в та письменник╕в тощо.
 П╕д╕брали запитання Валентина Лопатюк - методист з укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету, Тамара Жога – викладач укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури та Микола Владз╕м╕рський – координатор громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь», адм╕н╕стратор потужного порталу «Укра╖нське життя в Севастопол╕». Грошов╕ заохочувальн╕ прем╕╖ для переможц╕в надав Микола Владз╕м╕рський.
 Найшвидше та найкраще впоралися з завданнями четверо школяр╕в:
 Володимир Веремейчук з 8-У класу г╕мназ╕╖ №5 ╕м. Лес╕ Укра╖нки пос╕в 1 м╕сце.
 Настя Попова з 9-Б класу школи №3 та Соф╕я ╤ващенко з 10-А класу школи № 61 розд╕лили на двох 2 м╕сце.
 Трет╓ м╕сце д╕сталося Пол╕н╕ ╢рьомченко з 10-Б класу г╕мназ╕╖ №10.
 Вс╕ переможц╕ експрес-турн╕ру були нагороджен╕ дипломами Управл╕ння осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ та отримали грошов╕ прем╕╖.
 Заохочувальний приз за перше м╕сце - 100 гривень, за два других ╕ трет╓ - в╕дпов╕дно, по 80 ╕ 70 гривень.
 9 листопада, на урочистих л╕н╕йках, у школах, де навчаються переможц╕, орган╕затори експрес-турн╕ру вручили прем╕╖ ╕ дипломи. «Так╕ заходи,- каже Микола Владз╕м╕рський, - можна було би влаштовувати част╕ше. Користь в╕д них надзвичайна. Але важко в╕днайти спонсор╕в».
 Агов! Спонсори-патр╕оти! «КС» готова влаштувати конкурс ╕ серед Вас, на в╕ддан╕сть Укра╖н╕, ╖╖ мов╕ та культур╕.
 Не витрачайте грош╕ лише на вибори. ╢ ще чимало достойних справ. Батьк╕вщина пам’ятатиме Ваш╕ славн╕ ╕мена.
 Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.

На фото: координатор Громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь» Микола Владз╕м╕рський з одн╕╓ю ╕з переможниць конкурсу Соф╕╓ю ╤ващенко.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8470

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков