"Кримська Свiтлиця" > #22 за 24.06.2011 > Тема "З потоку життя"
#22 за 24.06.2011
«НЕ ПРИПИНЯЮТЬСЯ ЗАМАХИ НА ФУНДАМЕНТАЛЬН╤ ПОЛОЖЕННЯ ОСНОВНОГО ЗАКОНУ...»
Звернення Координац╕йно╖ ради з питань захисту укра╖нсько╖ мови при Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й орган╕зац╕╖ товариства «Мемор╕ал» ╕м. В. Стуса до Президента Укра╖ни В. Ф. Януковича щодо системних порушень конституц╕йного статусу укра╖нсько╖ мови як державно╖ Конституц╕я Укра╖ни, п’ятнадцятир╕ччя з часу ухвалення яко╖ ми в╕дзнача╓мо 28 червня, п╕дтвердила статус укра╖нсько╖ мови як державно╖ ╕ в статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни встановила: «Держава забезпечу╓ всеб╕чний розвиток ╕ функц╕онування укра╖нсько╖ мови в ус╕х сферах сусп╕льного життя на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни». В╕дпов╕дно до статт╕ 11, держава «сприя╓ консол╕дац╕╖ та розвитков╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, ╖╖ ╕сторично╖ св╕домост╕, традиц╕й ╕ культури…». Саме державна мова ╓ ключовим ╕нструментом не лише консол╕дац╕╖, а й забезпечення пол╕тично╖ ╓дност╕ сусп╕льства ╕ зм╕цнення державност╕. Р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, яке тлумачить статтю 10 Конституц╕╖ Укра╖ни, встановлю╓, що «укра╖нська мова як державна ╓ обов’язковим засобом сп╕лкування на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни при зд╕йсненн╕ повноважень органами державно╖ влади та органами м╕сцевого самоврядування (мова акт╕в, роботи, д╕ловодства, документац╕╖ тощо)…». У сво╓му р╕шенн╕ Конституц╕йний Суд Укра╖ни п╕дкреслю╓, що статус укра╖нсько╖ мови як державно╖ повн╕стю в╕дпов╕да╓ державотворч╕й рол╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, яка ╕сторично прожива╓ на територ╕╖ Укра╖ни, становить абсолютну б╕льш╕сть ╖╖ населення ╕ дала оф╕ц╕йну назву держав╕, та ╓ одн╕╓ю з основ конституц╕йного ладу в Укра╖н╕. Незважаючи на те, що Конституц╕я Укра╖ни, як ╕ Р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни, ╓ обов’язковими до виконання на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, не припиняються замахи на фундаментальн╕ положення Основного закону. Передовс╕м це стосу╓ться державних посадовц╕в найвищого р╕вня – Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни М.Азарова, Першого в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни А.Клю╓ва, В╕це-прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни Б.Колесникова, Першого заступника Глави Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни ╤.Ак╕мово╖, м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ А.Могильова, народних депутат╕в Укра╖ни та багатьох ╕нших високорангових чиновник╕в, як╕ нехтують вимогами Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ чинного законодавства. Попри те, що ╖хн╕й обов’язок – вживати укра╖нську мову як мову оф╕ц╕йного сп╕лкування п╕д час виконання ними службових обов’язк╕в, вони невиправдано використовують недержавну мову у публ╕чн╕й д╕яльност╕. Це стосу╓ться ╕ протиправних р╕шень, ухвалених деякими органами м╕сцево╖ влади, зокрема, Запор╕зько╖ та Лугансько╖ обласних рад, спрямованих на звуження сфери функц╕онування укра╖нсько╖ мови, а також спроб русиф╕кувати осв╕тн╕й ╕ виховний процеси м╕н╕стром Д.Табачником та деякими чиновниками на м╕сцях, зокрема, в Ки╓в╕, Одес╕, Донецьку, Мак╕╖вц╕ й ╕нших м╕стах. Д╕йшло до того, що оф╕ц╕йн╕ веб-сайти Лугансько╖ обласно╖ ради та Лугансько╖ м╕сько╖ ради функц╕онують т╕льки рос╕йською мовою, всупереч постанов╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 4 с╕чня 2002 року № 3 «Про Порядок оприлюднення у мереж╕ ╤нтернет ╕нформац╕╖ про д╕яльн╕сть орган╕в виконавчо╖ влади» та сп╕льному наказов╕ Держкомтелерад╕о ╕ Держкомзв’язку в╕д 25 листопада 2002 року № 327/225 «Порядок функц╕онування веб-сайт╕в орган╕в виконавчо╖ влади». Не сприя╓ шанобливому ставленню до державно╖ мови як одн╕╓╖ з основ конституц╕йного ладу в Укра╖н╕ ╕ те, що Президент Укра╖ни та прац╕вники його адм╕н╕страц╕╖ не п╕дтримують укра╖нськомовн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖, зокрема про╕гнорували звернення Ком╕тету захисту укра╖нських журнал╕ст╕в щодо встановлення Дня укра╖нськомовно╖ преси, натом╕сть патронували проведення в Укра╖н╕ конгресу Всесв╕тньо╖ асоц╕ац╕╖ рос╕йськомовно╖ преси. Як аргументи для виправдання тако╖ ситуац╕╖ використовуються необ╜рунтован╕ твердження, що, мовляв, так ╕сторично склалося, ╕ таким, в╕дпов╕дно, ╓ попит ╕ пропозиц╕я. Якщо при цьому не пояснювати, як воно так склалося, яким терором ╕ насильством щодо державотворчо╖ нац╕╖ досягався под╕бний «попит», тод╕ це, щонайменше, лукавство. Бо ж вважати нормальною ситуац╕ю, за яко╖ наклади укра╖нськомовних газет ледь перевищують 30 в╕дсотк╕в, а укра╖нськомовних журнал╕в – 10 в╕дсотк╕в, може лише колон╕альна адм╕н╕страц╕я. Така позиц╕я представник╕в найвищих щабл╕в державно╖ влади заохочу╓ державних службовц╕в середньо╖ та нижчо╖ ланок, посадових ╕ службових ос╕б орган╕в м╕сцевого самоврядування св╕домо порушувати статтю 10 Конституц╕╖ Укра╖ни та ц╕леспрямовано спотворювати ╖╖ тлумачення з метою запровадження рос╕йсько╖ мови зам╕сть державно╖. Висловлюючи нашу глибоку стурбован╕сть таким ставленням нин╕шньо╖ влади до державно╖ мови в Укра╖н╕, ми наголошу╓мо на тому, що Президент Укра╖ни як гарант додержання Конституц╕╖ Укра╖ни, прав ╕ свобод людини та громадянина зобов’язаний не допустити н╕велювання статусу укра╖нсько╖ мови ╕ п╕дриву державност╕ Укра╖ни. З огляду на викладене вимага╓мо: 1) забезпечити додержання конституц╕йних гарант╕й щодо всеб╕чного розвитку ╕ функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖ в ус╕х сферах сусп╕льного життя на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни; 2) зобов’язати посадових ╕ службових ос╕б орган╕в державно╖ влади вживати укра╖нську мову як мову оф╕ц╕йного сп╕лкування; 3) припинити антиконституц╕йну практику призначення на посади в органах державно╖ влади та органах м╕сцевого самоврядування ос╕б, як╕ не волод╕ють укра╖нською мовою; 4) вважати посадових ╕ службових ос╕б орган╕в державно╖ влади, як╕ п╕д час виконання ними службових обов’язк╕в нехтують вимогами положення частини першо╖ статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни, такими, що не в╕дпов╕дають займан╕й посад╕; 5) забезпечити приведення р╕шень орган╕в м╕сцевого самоврядування з питань використання державно╖ мови у в╕дпов╕дн╕сть до Конституц╕╖ ╕ чинного законодавства; 6) забезпечити право громадян на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни на одержання ╕нформац╕╖ укра╖нською мовою через вироблення механ╕зм╕в п╕дтримки укра╖нськомовних газет ╕ журнал╕в. За дорученням Координац╕йно╖ ради з питань захисту укра╖нсько╖ мови при Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й орган╕зац╕╖ товариства «Мемор╕ал» ╕м. В. Стуса – Голова Координац╕йно╖ ради, член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни Тарас МАРУСИК. Звернення п╕дтримали: голова Ки╖всько╖ м╕сько╖ орган╕зац╕╖ товариства «Мемор╕ал» ╕м. В.Стуса Роман Круцик; професор Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я», Надзвичайний ╕ Повноважний Посол Укра╖ни Володимир Василенко; голова Ки╖вського благод╕йного фонду ╕мен╕ О. Г╕рника «Укра╖нським д╕тям – укра╖нське слово», народний депутат Укра╖ни Юр╕й Гнаткевич; професор Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я» Лариса Масенко; народний депутат Укра╖ни Олесь Дон╕й; автор «Мовного балансу Укра╖ни», пол╕ттехнолог, в╕це-президент Укра╖нсько╖ PR Л╕ги Олег Медвед╓в; професор Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я» Володимир Панченко; професор Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка, Заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заступник голови Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕м. Т.Шевченка Олександр Пономар╕в; лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка, виконавчий директор Л╕ги укра╖нських меценат╕в Михайло Слабошпицький; голова Центру громадських ╕н╕ц╕атив «╤нформац╕йне сусп╕льство», голова Нац╕онально╖ ради Укра╖ни з питань телебачення ╕ рад╕омовлення (2005-2009 р.р.) В╕тал╕й Шевченко; професор Ки╖вського м╕жнародного ун╕верситету, Заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, член Центрального правл╕ння Всеукра╖нського товариства “Просв╕та ” ╕м. Тараса Шевченка ╤ван Ющук; директор Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Громадський рух «Не будь байдужим!» Оксана Левкова; голова пост╕йно╖ ком╕с╕╖ Ки╖всько╖ м╕сько╖ ради з питань культури та туризму, член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни Олександр Бригинець; Громадянський рух «В╕дс╕ч» - Михайло Свистович; старший викладач Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я», експерт Центру пол╕тико-правових реформ Олекс╕й Кур╕нний; редактор сайту «Слово ╕ д╕ло», правозахисник Володимир Богайчук; заступник голови громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Люстрац╕я» Олександр Кул╕ковський; голова Ком╕тету захисту укра╖нських журнал╕ст╕в Микола Закалюжний; генеральний директор Фундац╕╖ ╕м. Олега Ольжича, Заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Серг╕й Кот; директор дитячого видавництва «Прудкий равлик», член Нац╕онально╖ Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Леся Воронина; ВГМО «Нац╕ональний Альянс» - В’ячеслав Пономарьов.
Поет скаже, як зав’яже... ЛЯЛЬКОВОД
Сус╕д за ниточку с╕п-с╕п: – А хто ти ╓ такий, народе, Що хочеш бути сам-господар ╤ незалежний ╖сти хл╕б? – Та ми… Та я… Ми – укра╖нц╕. – Ну, що ж ви хочете, скаж╕ть? – Так незалежно хочем жить! – Але ж ╕ ми вам не чужинц╕. – Воно то так… Але ж земля, Де ми живем, земля це наша. ╤ ми свою ╖мо тут кашу. ╤ зас╕ва╓мо поля. – Одначе й нам потр╕бен хл╕б. – Так ╕ купляйте на здоров’я! Ми продамо його з любов’ю. А в╕н за ниточку с╕п-с╕п: – Так те╓… Наш тут флот, у вас. – То й що? Як╕ проблеми в тому: Нехай пливе соб╕ додому! – Так ми ж його, наш флот, за газ… – А ми ╕ купим газ за хл╕б. В нас пшениц╕ так╕ тут родять, Аби лиш в╕льним був господар! А в╕н за ниточку с╕п-с╕п: – Ач осм╕л╕ли як хахли! – Та не хахли ми – укра╖нц╕! – Ну, це сво╖й розкажеш ж╕нц╕! Хахли ви ╓, як ╕ були: Бо в вас тепер знов наша влада. ╤ зачиняй св╕й балаган! … Десь голос ж╕нки: – Спиш, ╤ван? – Та н╕… Встаю! Й зав╕са пада. А в╕н за ниточку с╕п-с╕п… ╤ доти ця вистава буде, Допоки не ц╕нують люди ╤ р╕д св╕й, землю власну й хл╕б. А в╕н за ниточку с╕п-с╕п…
╤ван ЛЕВЧЕНКО. http://ivanlevchenko.livejournal.com
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 24.06.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9073
|