"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "Урок української"
#9 за 26.08.2011
СВЯТО СПОГАД╤В ╤ НАД╤Й
Не дивно, що прац╕вники установ, первинна адреса яких пов’язана не з Радянським Союзом, а вже з державою Укра╖ною, в╕дчувають особливо м╕цний ╕з нею зв’язок. У всякому раз╕ так ма╓ бути. Тож державне п╕дпри╓мство «Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр» ще задовго до знаменно╖ дати – 24 серпня – розпочало проводити заходи, присвячен╕ 20-р╕ччю укра╖нсько╖ Незалежност╕. 22 серпня сюди запросили ╕ прац╕вник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Програмою свята передбачалася презентац╕я перших номер╕в в╕дроджено╖ п╕сля тривало╖ перерви газети. Розпочав ╕ завершив зах╕д, як ведеться, генеральний директор В╤КЦу Владислав ╢рмаков, який охарактеризував його як збори колективу ╕нформац╕йно-культурного центру, «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та деяких громадських орган╕зац╕й на честь р╕чниц╕ державно╖ Незалежност╕. Владислав Енверович пригадав перш╕ буремн╕ роки становлення нашо╖ держави, те, як лише у 1996 роц╕ над Верховною Радою АРК замайор╕в синьо-жовтий прапор - п╕д тиском укра╖нсько╖ громади. З того часу в Криму зм╕нилося 14 уряд╕в ╕ на черз╕ 15-й, державу очолювало чотири президенти ╕ вс╕ вони, на думку промовця, бажали ╖й лише добра, та цьому заважали певн╕ об’╓ктивн╕ чи суб’╓ктивн╕ фактори. ╤ все ж таки держава в╕дбулася, хоча Крим ╕ дос╕ йде вперед упов╕льненою ходою. П╕сля виступу з в╕ршиком маленького харк╕в’янина Тол╕, онука заступника голови Кримсько╖ орган╕зац╕╖ парт╕╖ «Фронт зм╕н» Анатол╕я Йосиповича Ковальського, та п╕сн╕ «Летять лелеки» у виконанн╕ дуету «Сестри ╤рина та Оксана» (╕ в╕рш, ╕ п╕сня - на слова м╕сцевого автора Аркад╕я Вакуленка) д╕йшла черга до розмови про долю «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Про не╖ розпов╕в головний редактор газети В╕ктор Качула. В╕н згадав, як 13 с╕чня 2010 року «особи, як╕ чомусь назвалися укра╖нцями», п╕дкосили укра╖нську газету п╕д кор╕нь, перервавши ╖╖ довготривалу ╕стор╕ю, знищивши традиц╕╖, в╕длучивши в╕д не╖ самов╕дданих прихильник╕в. Редактор закликав в╕дроджувати ╕ творити газету сп╕льними зусиллями, оск╕льки людям потр╕бен д╕алог як культурницький, так ╕ державницький, пол╕тичний, потр╕бне сп╕лкування, яке ╕ зробило свого часу «КС» для багатьох р╕дною. А на присутн╕х чекала зустр╕ч з ╕ще одн╕╓ю чар╕вною сп╕вачкою - випускницею ун╕верситету культури Юлею Бакшал╕╓вою, переможницею конкурсу «Веселий м╕крофон». Пом╕ж в╕ршами та п╕снями виступив з в╕тальним словом Анатол╕й Ковальський, який ╓ прикладом для вже згаданого маленького Тол╕ («Я буду любити мою Укра╖ну, як любить ╖╖ м╕й р╕дненький д╕дусь!»). - Пам’ятаю, як прапор занесли до зали Верховно╖ Ради Укра╖ни. Це була дуже урочиста мить, – згадав Анатол╕й Йосипович. ╤ т╕, для кого 20-р╕ччя - це не майже все життя, поринули у спогади. А що думали ╕нш╕, можливо, вони розкажуть колись за под╕бних обставин сво╖м д╕тям... *** «Я буду любити мою Укра╖ну, як любить ╖╖ м╕й р╕дненький д╕дусь!» Фото О. Носаненка
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9246
|