Версiя для друку Обговорити в форумi

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Президенту України
п. ЯНУКОВИЧУ В. Ф.
 
Пане Президенте!
Всеукраїнське об’єднання ветеранів (ВОВ) нараховує у своїх рядах понад мільйон фіксованих членів — учасників бойових дій, ветеранів війни і праці, інвалідів війни та інших категорій пенсіонерів, у тому числі — Збройних Сил України. Об’єднання має свої відділення в усіх областях України і є однією з найбільших та найвпливовіших громадських організацій у державі.
На чергових зборах розширеної Ради ВОВ було обговорено питання: «Земля — національна власність та джерело добробуту українського народу». У роботі Ради взяли участь ряд видатних науковців, високодосвідчених аграріїв, які виступили з фахово аргументованими доповідями щодо стану земельних правових відносин в Україні. Особливу увагу, а також занепокоєння викликали проблеми, розкриті в темах: «Збережемо рідну землю для нащадків», «У кого земля — в того влада», «Земля чекає реформування, а не розпродажу», «Хто нищив і тепер нищить українські села?», «А земля не буде продаватись...», «Замах на годувальницю», «Земельні стосунки в Україні» тощо.
Враховуючи наведене вище, Рада ВОВ констатує наступне.
У численних заявах щодо питання земельних стосунків доводиться часто чути, що земля потребує ефективного власника, інвестицій, зняття мораторію на продаж і таке інше. Тобто формується громадська думка, вигідна тим, хто її формує у своїх егоїстичних інтересах.
Наприклад, відомий політичний діяч В. Литвин в інтерв’ю газеті «Сільські вісті» заявив, що земля — це душа народу і що земельне питання — це питання національної безпеки, а тому землі сільськогосподарського призначення продаватися не можуть. Проте в подальшому, нічого конкретного щодо висловленого не здійснивши, змінив свою позицію на протилежну.
Проекти майбутнього розбазарювання української землі та сценарії всім відомої злочинної приватизації промислових об’єктів схожі між собою, як дві краплі води. Але якщо промисловість теоретично ще можна відродити і виготовляти власні товари, то з втратою землі українці втрачають будь-яку історичну перспективу. Саме тому Всеукраїнське об’єднання ветеранів заявляє про свою готовність боротися не тільки за продовження мораторію на розпродаж української землі, але й за повну заборону торгівлі нею! Ми переконані, що приватна власність на землю не є необхідною умовою виведення сільського господарства з кризи. Щоб господарювати на землі — не обов’язково нею володіти.
Англійський економіст і філософ Джон Стюарт Мілль (1806-1873 рр.) справедливо вважав, що земля не є результатом праці, а природним засобом виробництва, тому має бути однаково доступною для всіх. У зв’язку з чим наголошував: держава повинна виступати у ролі єдиного землевласника, а землекористувачі мають бути орендарями, які отримують ділянки на певний термін на договірних засадах. Аналогічної думки дотримувався і прогресивний економіст-аграрник О. В. Чаянов. Подібний підхід у вирішенні питання власності на землю прийнятий практично в усіх країнах, що нам наводять як взірець держав з ринковою економікою: Скандинавія, Нідерланди, Японія, Південна Корея, Тайвань, Китай, Ізраїль тощо. А той, хто за приклад наводить США, де начебто земля є товаром, нехай згадає долю американських індіанців. Авторитетний англійський учений Ф. Гаррісон задовго до наших аграрних «реформ» принципово застерігав, що відродження приватної власності на землю може стати трагедією в історичному масштабі: «Якщо цю помилку буде зроблено, то одного чудового дня за неї доведеться дуже дорого заплатити».
Видатний громадський діяч і літературний класик Лев Толстой запевняв: «Власність на землю суттю своєю відрізняється від власності на предмети, створені працею. Відніміть у народу гроші, товари, худобу — і ваше пограбування припиниться, щойно ви підете геть. Але відніміть у народу землю — і ваше пограбування триватиме вічно. Воно буде новим пограбуванням для кожного нового покоління... Земля може належати тільки Богові і всім синам людським, які працюють на ній. Вона є власністю всіх поколінь людей...»
Наступним переконливим аргументом на підтримку нашого Звернення до Вас, пане Президенте, як віруючої людини є релігійний аргумент: жодна з релігій світу не дозволяє вважати рідну землю предметом купівлі-продажу.
Як приклад наводимо обов’язкову для виконання біблійну заповідь: «А земля не буде продаватись назавжди, бо МОЯ та земля, бо ви приходьки та осілі в МЕНЕ». (Книга Левіт, розділ 25, підрозділ 23).
Відтак автори знаменитої, сакральної «Велесової книги» праукраїнські старотці та волхви (ВК, дошка 17в) заповіли своїм нащадкам, тобто нам з вами: «А тому, хто захотів би Землі вашої, то киньте йому до вуст уповні. Хай покладе до пащі своєї і не каже ні слова! Будьте ж синами своїх рідних Богів і сила їхня пребуде з вами».
Отже, порушення Священних Заповідей Предків — це смертний гріх. Бо торгувати Землею — це все одно, що торгувати Небом. Бо вони рівноправні. Бо Небо — Батько, Земля — Мати. Від них походить усе живе і неживе. Продавати Землю — це все одно, що продавати Матір, це все одно, що продавати Бога, який її сотворив. І тому той, хто порушить цю заповідь, — законодавець, який проголосує за скасування мораторію, або гарант додержання Конституції, який урочисто присягав, що виконуватиме Божественні Заповіді та статті Конституції, зрадивши їх своїм підписом і благословивши закон на розпродаж Матінки Землі, автоматично і неминуче прирече себе і всіх нащадків своїх на вічне Небесне і Народне прокляття!
Аналізуючи загрозливий стан сьогоденних земельних відносин, розширена Рада ВОВ звертає Вашу увагу, вельмишановний Вікторе Федоровичу, як гаранта додержання Конституції, прав і свобод українського народу, на головні чинники зміни на краще ситуації, що склалася в державі щодо земельного питання, а саме:

ЕКОНОМІЧНИЙ
Землю треба розглядати як засіб виробництва та предмет праці, а не спекуляцій. Дохід від земельної ренти повинен належати суспільству.

ПОЛІТИЧНИЙ
Якщо земля є засобом отримання всіх життєвих благ, які необхідні для існування людини, то такі блага є продуктом суспільної праці і тому не можуть бути привласнені окремою особою або групою осіб.

СОЦІАЛЬНИЙ
Якщо земельні відносини розглядати з точки зору соціальної справедливості, то земля є ще й найважливішою соціальною категорією.

ЮРИДИЧНО-ПРАВОВИЙ
1. Земля є основою людського існування і матеріального добробуту.
2. Торгівля землею порушує природне право на рівність всіх. Усі мають однакові права на сонце, повітря, воду і землю, що є сталими величинами, які ще називають «життєвим простором».
3. Приватна власність на землю вже сьогодні породжує проблеми при відчуженні землі для суспільних потреб (комунікації, дороги та ін.).
4. Досвід показав, що «узаконення» приватизації землі призвело до шахрайства та спекуляції землею. Так, площа земель, проданих не для ведення сільського господарства по всій Україні, вже перевищила мільйон гектарів.
5. Торгівля землею завжди відкриває поле для зловживань, є причиною корупції в цій сфері, викликаною, насамперед, недосконалим Земельним кодексом, який проголошує право приватної власності для одних за відсутності такого права для інших.

ДЕМОГРАФІЧНИЙ
Приватизація землі призведе до стану, коли майбутні покоління не зможуть одержати безкоштовно землю для житла. Молоді люди при досягненні дітородного віку будуть стояти перед проблемою придбання землі замість того, щоб народжувати дітей. Таким чином, у країні поглибиться демографічна проблема і молоді сім’ї, як соціальний капітал, будуть втрачати свою суспільну вартість.

ГЕОПОЛІТИЧНИЙ
Земля разом з повітрям та водою утворює національний життєвий простір, а це вже не є економічною категорією. В соціально-історичному плані ринок землі унеможливлює стабільність і процвітання української нації.

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ
Тенденція світового розвитку показує, що глобалізація є формою нової колонізації країн у планетарному масштабі, повторюючи на новому витку діалектичної спіралі всі риси економічного примусу. Світова практика свідчить, що єдиним універсальним обмінним еквівалентом на шляху подолання економічної кризи залишаються природні ресурси. Одним з вагомих, практично відновлюваним ресурсом, є земля.

ФУТУРОЛОГІЧНИЙ
Українські землі — це 29,9% світових запасів чорнозему і майже 40% європейських. Зміна клімату, збільшення чисельності людської популяції, виснаження мінеральних ресурсів Землі ставить український чорнозем головним ресурсом існування і розвитку.

ЕКОЛОГІЧНИЙ
Торгівля землею ускладнить процес контролю за якістю землі та природоохоронними заходами щодо збереження землі з боку держави. Вже нині у гонитві за прибутком українські землі засівають монокультурою, виснажують ґрунти, не вживаючи заходів для їхнього відтворення, а це призводить до хімічного отруєння земель, зменшення гумусу, катастрофічного збіднення ґрунту на мінерали, що, насамкінець, призводить, навіть при харчовому достатку, до незбалансованого харчування населення, погіршення його здоров’я і втрати соціального капіталу.
Отже, системне і комплексне дослідження проблеми земельних стосунків в Україні як сукупність зазначених чинників дає підстави кардинально змінити ставлення суспільства та держави до можливої торгівлі українською землею. Чорний день для українців не повинен настати.
Таким чином, керуючись вищим природним правом на рівність і справедливість, ми вважаємо, що торгівля землею є найстрашнішим економічним злочином проти українського народу, бо якщо торгівлю товарами та послугами можна регулювати різними економічними методами (мито на експорт, імпорт та ін.), то торгівля тим, що не створено самою людиною, а Богом, є ще й явищем аморальним, ганебним та образливим для майбутніх поколінь.
У майбутній Конституції повинно бути записано: «Право приватної власності на землю в Україні забороняється законом».
Враховуючи наведене, Рада Об’єднання переконана, що Українська Держава в особі Президента, який прагне консолідувати суспільство, повинна повернути в загальнонаціональну власність усі сільськогосподарські угіддя. Тоді земельними, водними, лісовими та іншими природними ресурсами користуватимуться місцеві громади, які матимуть вибір — або господарювати самостійно, або здавати землю в оренду одноосібним чи колективним аграріям на встановлені законом терміни з неодмінною угодою — не виснажувати ґрунти, а примножувати їхню родючість.
Нас, ветеранів війни та праці, фахово та життєво досвідчених патріотів, які ціною власного життя захищали, відновлювали і розбудовували свою Батьківщину, зобов’язує честь і совість перед нашими дітьми, внуками і правнуками, перед усім народом не допустити, щоб «вельможні» вчорашні вихованці тоталітарної системи, а нині демоліберальні негідники розтринькали останній засіб існування української нації.
Тому закликаємо Вас, пане Президенте, за жодних обставин не підписувати майбутній закон Верховної Ради про припинення мораторію на торгівлю українською землею сільськогосподарського призначення, а в Земельному кодексі України скасувати усі розділи та пункти, що оголошують нашу Матінку Землю товаром.

Володимир ГУМЕНЮК,
голова Всеукраїнського об’єднання ветеранів,
заслужений юрист України
* * *
Аналогічні звернення надіслані Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністру України, депутатам ВР, козацьким та іншим громадським об’єднанням України. Звернення щиро підтримали керівники багатомільйонної громади ветеранів війни та праці, учасники бойових дій, жертви нацистських переслідувань, ветерани військової служби, правоохоронних органів, цивільного захисту населення, учасники ліквідації Чорнобильської катастрофи...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 07.10.2011 > Тема "З потоку життя"